На українському Поділлі, у витоках річки Рів, є старовинне місто Бар. Бачило це місто і татар, і поляків, і козаків, і гетьманів, і росіян, і королеву Бону, горіло у вогні селянських повстань, було резиденцією гетьмана Конецпольського, гетьмана Виговського та осередком Барської конфедеранції. З тих часів зберігся історичний об'єкт, який є найбільш таємничим, найбільш занедбаним та найбільш обговорюваним останнім часом - Барський замок.

​

Перша документальна згадка про місто (під назвою «Ров») відноситься до 1401 р. Михайло Сергійович Грушевський в праці «Барське староство» пише: "… вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що заселення його слід віднести до попереднього часу…"

Однак, існує версія, що вже у 1380 році брати Коріатовичі збудували на цій території замок з подвійними дерев'яними стінами з вежами, тобто набагато раніше за першу згадку про місто.

У 1430 році, після смерті останнього представника сім'ї Коріатовичів, Ров перейшов до Королівства Польського.

Після чергових навал татар на Поділля (1453, 1 457, 1469, 1474, 1478, 1489 1490, 1494, 1498) замок постійно відновлювали. У хроніці Марцін Бєльський описав мародерства орди 1452 р., протягом якого татари захопили і зруйнували замок в Рові, захопили в полон жителів й старосту Стогнева Рея з сім'єю. Казимир Ягелончик дозволив старості Андрію Одровонжу (1456), викупити Ров з його околицями від спадкоємців Рея. Король Сигізмунд І дав (1532 р) привілей Рову і Сатанову, з усіма належними до них місцевими жителями, звільнення на 8 років від податків та інших зборів у зв'язку з спустошенням від татар.

1533 р. до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом. Вона викупила землі Рова і околиць, наказала будувати нову фортецю і назвала місто "Бар", на честь Барі — свого княжого володіння в Італії, в якому вона народилася. Новий замок було зведено 1538 р. на новому місці. Землі навколо замку було об'єднано у Барське староство. На місці старого замку виникло поселення Горний Бар або Чемериси.

​

У 1636 р. у Бар переніс свою резиденцію гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський. Кам'яна фортеця будувалась у 1630-1647 рр. за проектом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. За його планами створено чотирикутну фортецю з чотирма бастіонами, 6 м у висоту.

​

Подані візуалізації є нашим баченням, побудованим на припущеннях спеціалістів та на даних з історичних джерел. З огляду на обмеженість джерел та неповну інформацію, зображення мають довідковий характер і не претендують на історичну точність. Повну статтю читайте за цим посиланням.

​